Вже другий день соціальні мережі та ЗМІ обговорюють фотографії залишків американської протирадарної ракети AGM-88 HARM, начебто знайденої на російських позиціях. І якби нам не хотілось вірити, що ПС ЗСУ нарешті отримали американські літаки та ракети до них, скоріш за все, це якась помилка, або черговий «вкид» з боку росіян, які бажають звинуватити США у прямій участі в російсько-українській війні.

Зображений на фото хвостовий стабілізатор дійсно, скоріш за все, належить ракеті AGM-88 HARM, але як він з’явився на російських позиціях – це велике питання. Можливо, росіяни підкинули уламки, зібрані під час війни у Сербії, Лівані, або навіть в Іраку. Або слід вважати, що американські та вітчизняні зброярі в досить короткий термін розв’язали задачу, розв’язати яку вважалось нереальним – йдеться про інтеграцію американської зброї з радянськими літаками.

AGM-88 HARM (High-speed Anti-Radar Missile) — американська високошвидкісна (2 280 км/год) протирадіолокаційна ракета з дальністю понад 100 км. Майже не вразлива для перешкод, може наводитися навіть на непрацюючі радари й навіть на РЛС зі зміною робочих частот. Дуже дієва річ для придушення ворожої ППО.

Але річ у тому, що ракета AGM-88 HARM, призначена для знищення радарів з великої дальності, застосовується лише з літаків F-15E, F-16, F/A-18, F-4, EA-6B, F-35, Tornado та Eurofighter, жодного з яких поки що нема на озброєнні ПС ЗСУ. Фантазії про таємні поставки західних літаків – параноя на рівні російських ЗМІ.

Використання AGM-88 HARM з українських літаків Су-24, Су-25, Су-27 або МіГ-29 неможливо без інтеграції з системами керування озброєнням, цілевказанням, навіть електроживленням та кріпленням, НАТОвського типу. Такі роботи на українських літаках не проводились, хоч і планувалися у 2020 р.

Деякі радянські літаки східноєвропейських країн, або літаки СРСР, які потрапили в США, проходили переозброєння під західні ракети, але AGM-88 HARM у їх номенклатурі нема. Як нема в України й літаків такого плану. Су-25, які нам нещодавно повернула Північна Македонія, з 2004 року знаходились на зберіганні та точно не проходили таку інтеграцію.

Ще один не менш фантастичний варіант – запуск AGM-88 HARM за допомогою систем РСЗВ HIMARS або M270. Ракета AGM-88 HARM чималенька: довжина 4,1 м, діаметр 254 мм, та ще і розмах крил 1,1 м. У той час як GMLRS боєприпаси для HIMARS та M270 мають довжину 3,93 м при діаметрі 227 мм і ніяких величезних крил. Тобто AGM-88 просто не влізе у пусковий контейнер американських РСЗВ, і це ми ще не згадували енергетику ракети для повітряного старту і, знову ж таки, інтеграцію систем керування вогнем.

Ну і наостанок – варіант з запуском AGM-88 HARM з контейнерної пускової установки, концепт якої Northrop Grumman показувала ще у 2018 р. По-перше, ніяких підтверджень, що цей концепт був таки реалізований, досі нема; а по-друге, навіть у такому варіанті ракета має отримати початкове цілевказання. Так, AGM-88 HARM – досить розумна річ, яка може самостійно обирати цілі, наводячись навіть на невипромінюючі радари, але попередні цілевказання їй все ж таки потрібні.

Так звідки ж взялася та AGM-88 HARM, фотографії якої ходять мережею? Чесно кажучи, єдине розумне пояснення станом на зараз – це провокація росіян або помилка. Все інше звучить занадто вже фантастично, на рівні конспірологічних теорій.

Тож ми теж дуже хочемо вірити, що ЗСУ отримає західні літаки та ракети до них, але… треба залишатися реалістами.

Характеристики AGM-88 HARM
Маса – 355 кг
Довжина – 4,1 м
Діаметр – 254 мм
Розмах крил – 1,1 м
Маса бойової частини – 66 кг
Двигун – твердопаливний Thiokol SR113-TC-1
Дальність – понад 100 км
Максимальна швидкість – 2 280 км/год (1,84 Маха)
Наведення – пасивне радіолокаційне самонаведення з функцією home-on-jam, GPS/INS, активне радіолокаційне самонаведення на міліметрових хвилях у варіанті E
Платформи – F-4G, EA-6B, F-15E, F-16, F/A-18, EA-18G, Tornado IDS/ECR, Eurofighter Typhoon, F-35